Пиразинамид-дарниця (pyrazinamide-darnitsa) табл 0.5 №50

ІНСТРУКЦІЯ длямедичного застосування препарату ПІРАЗИНАМІД-ДАРНИЦЯ (PYrazinamidE-DARNITSA) Склад: діюча речовина: pyrazinamide; 1 таблеткамістить 500 мг піразинаміду в перерахунку на 100 % суху речовину; допоміжні речовини: крохмальчастково прежелатинізований, кукурудзяний крохмаль, кальцію гідрофосфатдигідрат, діоксид кремнію колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, тальк,магнію стеарат. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04A K01. Клінічні характеристики. Показання. Всі форми туберкульозу (у складікомплексної терапії). Протипоказання. Гіперчутливість докомпонентів препарату. Гіперурикемія, подагра, печінкова недостатність. Спосіб застосування і дози. Препарат застосовують внутрішньопід час чи після їжі, 1 раз на день, краще під час сніданку з невеликоюкількістю води. Дорослим призначають по 25-30 мг/кг маси тіла, що відповідаєдля осіб з масою тіла менше 50 кг – 1,5 г (3 таблетки) і для осіб з масою тілабільше 50 кг – 2 г (4 таблетки). Максимальна добова доза – 2,5 г. У випадку незадовільноїпереносимости піразинамід призначають за 2-3 прийоми. В осіб літнього і старечого вікудобова доза піразинаміду не повинна перевищувати 15 мг/кг маси тіла. Питання про доцільність призначенняпрепарату дітям до 15 років вирішує лікар. У такому разі рекомендуються такідози: дітям віком від 3 до 15 років призначають по 20-30 мг/кг на добу. Добовадоза для дітей не повинна перевищувати 1,5 г. Побічні реакції. З боку шлунково-кишковоготракту:диспептичні явища – найчастіше нудота і блювання. Підвищення активностіпечінкових трансаміназ; тяжкі реакції при використанні звичайних дозвідзначаються рідко, як правило, в осіб з попередньою печінковою патологією.Можлива клінічна жовтяниця. З боку сечовидільноїсистеми: інтерстиціальнийнефрит, у поодиноких випадках − міоглобінурична ниркова недостатністьунаслідок рабдоміолізу. Дизурія. Гіперурикемія, що супроводжується артралгіямиі міалгіями, оскільки основний метаболіт – піразиноєва кислота – інгібуєниркову екскрецію сечової кислоти. Внаслідок цього іноді потрібне призначенняаллопуринолу. З боку нервової системи: запаморочення, головнийбіль, порушення сну, підвищена збудливість, депресії; в окремих випадках –галюцинації, судоми, сплутаність свідомості. З боку крові: тромбоцитопенія,сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфирія, гіперкоагуляція,спленомегалія. Алергічні реакції: шкірні висипи, свербіж. Інші: гіперурикемія, загостренняподагри; в поодиноких випадках – фотосенсибілізація, гіпертермія, акне,підвищення концентрації сироваткового заліза. Передозування. Порушення функції печінки,посилення вираженості побічних ефектів з боку ЦНС. Лікування: симптоматичне. Піразинамідпіддається діалізу. Застосування у період вагітностіабо годування груддю. Вивчення репродукції на тваринах виявило несприятливу діюпіразинаміду на плід, але контрольованих досліджень у вагітних жінок непроводилося. Однак потенційна користь застосування піразинаміду вагітними можевиправдати його використання, незважаючи на можливий ризик. Проникає в груднемолоко, тому при необхідності застосування матерями, у період лактації,годування груддю необхідно припинити. Особливості застосування. При тривалому застосуванніможе виявляти гепатотоксичну дію. У процесі лікування піразинамідом необхідностежити за функцією печінки, проводячи біохімічні проби (тимолова проба,визначення рівня білірубіну, дослідження глутамінощавлевокислої аміноферазисироватки крові тощо). При виявленні змін функції печінки припиняютьзастосування препарату. Для зменшення токсичної дії піразинаміду рекомендуєтьсяпризначення метіоніну, глюкози, вітаміну В12. Є дані про затримку ворганізмі сечової кислоти під впливом піразинаміду і можливість появи в суглобахболю подагричного характеру. Тому доцільно визначати вміст сечової кислоти вкрові. Піразинамід впливає на рівень цукрукрові, у пацієнтів з діабетом збільшується ризик виникнення гіпоглікемії. Здатність впливати на швидкість реакції прикеруванні автотранспортом або іншими механізмами. У період лікування піразинамідомварто виявляти обережність при керуванні автотранспортом і заняттях іншимипотенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентраціїуваги і швидкості психомоторних реакцій. Взаємодія з іншимилікарськими засобами та інші форми взаємодій. Сумісний з іншимипротитуберкульозними лікарськими засобами при хронічних деструктивних формахтуберкульозу. Імовірність розвитку і вираженість гепатотоксичної діїзбільшується при спільному застосуванні з рифампіцином. При одночасномузастосуванні з лікарськими засобами, що блокують канальцеву секрецію, можливезниження їхнього виведення і посилення токсичних реакцій. Підсилюєпротитуберкульозну дію офлоксацину і ломефлоксацину. Піразинамід знижує концентраціюциклоспорину в плазмі крові. Піразинамід підвищує концентраціюсечової кислоти в плазмі крові і знижує ефективність протиподагричних засобів(алопуринолу, сульфінпіразону) при одночасному застосуванні. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Синтетичнийпротитуберкульозний препарат, похідне нікотинаміду. Має бактеріостатичний іслабкий бактерицидний ефект щодо M.tuberculosis, що розмножуються іперсистують. Виявляє виражену антибактеріальну дію. Його специфічна активністьне знижується в кислому середовищі казеозних мас, що дозволяє призначати йогопри туберкуломах, казеозних лімфаденітах тощо. Точний механізм дії піразинамідуна мікобактерії туберкульозу невідомий. При призначенні як монотерапії до препаратушвидко розвивається резистентність. Є одним з компонентівпротитуберкульозної терапії при «короткому» (шестимісячному) курсі, відіграючиключову роль у санації вогнищ запалення і пригніченні мікобактерій, щолокалізуються внутрішньоклітинно. Найбільш ефективний у перші 2 місяцізастосування. Фармакокінетика. Добре абсорбується зішлунково-кишкового тракту, пікові концентрації в крові досягаються через 2години. Плазматичні концентрації звичайно знаходяться в межах від 30 до 50мкг/мл при дозах від 20 до 25 мг/кг. Зв’язок з білком плазми крові становитьблизько 10 %. Піразинамід добре проникає в різні тканини і біологічні рідини.Проникає крізь ГЕБ. Піразинамід гідролізується вактивний метаболіт – піразинову кислоту, а потім − у неактивний метаболіт.Період напіввиведення становить 9-10 годин. Він може бути більше у хворих знедостатністю ниркової і печінкової функції. Приблизно 72 % препарату виводитьсяіз сечею шляхом клубочкової фільтрації, з них у незміненому вигляді – 3 %, увигляді піразиноєвої кислоти – 33 %, у вигляді інших метаболітів – 36 %.Прийнята одноразова доза виводиться протягом 24 годин. Фармацевтичніхарактеристики. Основні фізико-хімічнівластивості: таблетки білого або майже білого кольору з фаскою і рискою. Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальнійупаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.