Папаверин-здоров’я (papaverinе-zdorovye) р-р. 2% амп.2мл №10

ІНСТРУКЦІЯ длямедичного застосування препарату ПАПАВЕРИН-ЗДОРОВ’Я (PAPAVERINЕ-ZDOROVYE) Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: папаверин;1-(3,4-диметокси-бензил)-6,7-диметоксиізохіноліну гідрохлорид; основні фізико-хімічні властивості: прозора зі злегка жовтуватим відтінкомрідина; склад: 1 мл препарату містить папаверинугідрохлориду 20 мг; допоміжні речовини: динатріюедетат, метіонін, вода для ін’єкцій. Форма випуску. Розчин для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються прифункціональних розладах шлунково-кишкового тракту. Папаверин та його похідні.Код АТС A03A D01. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Міотропний,спазмолітичний і гіпотензивний засіб. Блокує фосфодіестеразу, зумовлює накопичення цАМФ і зниження вмістукальцію в клітині. Знижує тонус і розслаблює гладкі м’язи внутрішніх органів(шлунково-кишкового тракту, дихальної і сечостатевої системи) та судин.Викликає розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, у тому числіцеребрального. У великих дозах знижує збудливість серцевого м’яза і сповільнюєвнутрішньосерцеву провідність. Дія на центральну нервову систему вираженаслабко (у великих дозах виявляє седативний ефект). Фармакокінетика. Ступінь абсорбції високий; біодоступність у середньому– 54%. Зв’язування з білками плазми – 90%, утворює стійкі комплекси зальбуміном сироватки крові. Добре розподіляється в тканинах організму, проникаєкрізь гістогематичні бар’єри. Метаболізується в печінці. Період напіввиведення– 0,5–2 год (може подовжуватися до 24 год). Виводиться переважно нирками увигляді метаболітів. Цілком видаляється з крові при гемодіалізі. Показання для застосування. Спазм гладких м’язів органів черевної порожнини(холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова колька), периферичних судин(ендартеріїт), судин головного мозку, серця ( стенокардія у складі комплексноїтерапії). Спосібзастосування та дози. Призначають підшкірно, внутрішньом’язово тавнутрішньовенно. Дозу та режим дозування підбирають індивідуально. Найбільшефективним є внутрішньовенне введення, яке проводять повільно, попередньорозводячи 1 мл препарату в 10–20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Підшкірноабо внутрішньом’язово дорослим вводять у разовій дозі 10–40 мг (0,5–2 мл) 2–4рази на добу; для літніх пацієнтів початкова разова доза – не більше 10 мг (0,5мл). Внутрішньовенно вводять у разовій дозі 20 мг (1 мл) з інтервалом міжвведеннями не менше 4 годин. Максимальнідози для дорослих при підшкірному або внутрішньом’язовому введенні: разова –100 мг (5 мл), добова – 300 мг (15 мл); при внутрішньовенному введенні: разова– 20 мг (1мл), добова – 120 мг (6 мл). Дітямвводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 6 мг/кг/день, розподіленоїна 4 ін’єкції. Максимальна добова доза для дітей становить: у віці 1–2 роки –20 мг (1 мл), 3–4 роки – 30 мг (1,5 мл), 5–6 років – 40 мг (2 мл), 7–9 років –60 мг (3 мл), 10–14 років – 100 мг (5 мл). Побічна дія. Сонливість, головний біль, нудота, диплопія,запор, пітливість, алергічні реакції. При застосуванні препарату у великихдозах або при надмірно швидкому його внутрішньовенному введенні можливіаритмія, повна або часткова атріовентрикулярна блокада, шлуночковіекстрасистолії, фібриляції шлуночків, артеріальна гіпотензія, гіперемія шкіриверхньої частини тулуба. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату,порушення атріовентрикулярної провідності, артеріальна гіпотензія, глаукома,тяжка печінкова недостатність, дитячий вік до 1 року. Передозування. Симптоми: сонливість, гіпотензія, порушення зору. Лікування: слід припинити застосування препарату і провестисимптоматичне лікування. Особливості застосування. Внутрішньовенне введення слід проводити повільно іпід контролем лікаря. Обмеженням до застосування є лытный вік (ризик розвитку гіпертермії). Безпека застосування папаверину при вагітності та в період годуваннягруддю не досліджена, тому застосовувати препарат слід з урахуваннямспіввідношення ризику/користі. Препарат призначають з обережністю та в малих дозах при тяжкихзахворюваннях серця, станах після черепно-мозкових травм, хронічній нирковійнедостатності, недостатності функції наднирників, гіпотиреозі, гіперплазіїпередміхурової залози, надшлуночковій тахікардії, шокових станах, ослабленимхворим. На фоні терапії препаратом слід усунути вживання алкоголю. Ефективність препарату знижується при тютюнокурінні. Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами. Привиконанні потенційно небезпечних видів діяльності слід враховувати можливістьвиникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи, сонливості, диплопії. Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Спазмолітичну дію папаверину підсилюють барбітурати.Гіпотензивний ефект підсилюється при спільному застосуванні зантигіпертензивними препаратами інших груп, а також з трициклічнимиантидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином. Підсилюєантихолінергічні ефекти антихолінергічних препаратів. Папаверин може знижуватипротипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. Приодночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існуєризик розвитку пріапізму. Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці притемпературі від 15 °С до 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.