Орунгал® (orungal®) капс. 100 мг №28

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосуванняпрепарату ОРУНГАЛ® (ORUNGAL®) Загальна характеристика: міжнародна назва: ітраконазол;основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від жовтого досвітло-бурштинового кольору з ароматом вишні; склад: 1 мл розчину містить 10 мг ітраконазолу; допоміжні речовини: гідроксипропіл-циклодекстрин,сорбітол, пропіленгліколь, кислота хлористоводнева, ароматизатори (вишневий,карамельний), натрію гідрохлорид, вода очищена. Форма випуску. Розчиндля перорального застосування. Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системногозастосування. Код АТС J02А С02. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ітраконазол - похіднетриазолу, має широкий спектр дії. Активний відноcно деяких грибів роду Candidaspp., а саме - C. albicans, C.glabrata та C. Krusei. Дослідження in vitro показали, що ітраконазолпорушує синтез ергостеролу в грибкових клітинах. Ергостерол є важливимкомпонентом клітинної мембрани грибів. Порушення його синтезу в результатіпризводить до протигрибкового ефекту. Фармакокінетика.При прийомі внутрішньо біодоступність ітраконазолу максимальна, якщо препаратприймається натще. При тривалому застосуванні рівноважні концентраціїдосягаються через 1-2 тижні. Максимальні рівні в плазмі відмічаються через 2години після прийому препарату натще і через 5 годин після прийому з їжею. При прийомі 200 мг ітраконазолу один раз на добунатще рівноважні концентрації ітраконазолу в плазмі коливаються від 1 до 2мкг/мл. При прийомі препарату з їжею рівноважні концентрації ітраконазолу вплазмі на 25% нижчі. Зв’язування ітраконазолу білками плазми становить99,8 %. Ітраконазол широко проникає у тканини, які найбільшезазнають грибкових уражень. Було виявлено, що концентрації у легенях, нирках,печінці, кістках, шлунку, селезінці і м’язах у 2-3 рази вищі, ніж відповідніконцентрації у плазмі. Ітраконазол в основному метаболізується в печінці зутворенням великої кількості метаболітів. Один з таких метаболітів,гідрокси-ітраконазол, in vitro має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію.Рівні гідрокси-ітраконазолу в плазмі були майже у 2 рази вищі, ніж відповіднірівні ітраконазолу. Після повторного прийому внутрішньо виведенняітраконазолу із плазми двофазове з періодом повного напіввиведення – 1,5 доби.Від 3 до 18% дози початкової речовини виділяється з калом. Ниркова екскреціяпочаткової речовини становить менше 0,03% дози. Майже 30% дози протягом тижнявиводиться з сечею у вигляді метаболітів. Показання для застосування. Лікування кандидозу порожнини рота і/абостравоходу у ВІЛ-позитивноінфікованих хворих і пацієнтів з імунодефіцитом. Спосіб застосування та дози. Дляоптимальної абсорбції розчин ітраконазолу слід приймати натще. Розчином слід прополоскати рот і потім проковтнутийого. Після цього не слід полоскати рот водою. Лікування кандидозу порожнини рота і/або стравоходу:200 мг (2 мірні чашки) на добу в один або два прийоми протягом 1 тижня. Завідсутністю позитивного ефекту через 1 тиждень лікування слід продовжувати щеодин тиждень. Лікування кандидозу порожнини рота і/або стравоходу,при резистентності до флуконазолу: 200-400 мг (2-4 мірні чашки) на добу в 1-2прийоми протягом 2 тижнів. За відсутністю позитивного ефекту через 2 тижнілікування слід продовжувати ще 2 тижні. Побічна дія. Найчастіше відмічалисяпобічні дії з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, біль у животі іблювання. Рідше виникали головний біль, минуще підвищення рівня печінковихферментів, розлади менструального циклу, запаморочення та алергічні реакції(такі, як свербіж, висипи, кропив’янка, ангіоневротичний набряк). Дуже рідко відмічались випадки периферичноїнейропатії і синдрома Стівенса-Джонса. Були зафіксовані повідомлення провиникнення набряків, застійної серцевої недостатності та набряку легень. Упацієнтів, що отримували лікування безперервно протягом тривалого періоду, були відмічені випадки виникненнягіпокаліємії, гепатиту і випадання волосся. Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату абойого інгредієнтів. Передозування. Повідомлень про випадки передозування немає. Якщотрапилось випадкове передозування, слід проводити підтримуючу терапію. Протягомпершої години після прийому препарату внутрішньо слід зробити промиванняшлунка. За необхідністю пацієнту призначають активоване вугілля. Ітраконазол неможна вивести із організму шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає. Особливості застосування. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропнийефект. Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності, що пов’язаназ прийомом Орунгалу. Орунгал не слід приймати пацієнтам із застійною серцевоюнедостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за виняткомвипадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик. Приіндивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід брати до уваги такіфактори як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні факториризику виникнення застійної серцевої недостатності. Фактори ризику включаютьнаявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураженняклапанів серця; серйозні захворювання легенів, такі як обструктивні ураженнялегенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуютьсянабряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптомизастійної серцевої недостатності. Лікування повинно проводитися з обережністю.Під час лікування необхідно моніторувати симптоми та ознаки застійної серцевоїнедостатності. При появі подібних ознак або симптомів під час курсу лікуванняприйом Орунгалу необхідно припинити. Застосування в педіатричній практиці: оскількиклінічних даних про застосування розчину ітраконазолу для прийому внутрішньо удітей недостатньо, розчин ітраконазолу дітям можна призначати лише в томувипадку, коли можлива користь значно переважає над потенційним ризиком. Застосування у хворих похилого віку: оскількиклінічних даних про застосування розчину ітраконазолу для прийому внутрішньо упацієнтів похилого віку недостатньо, розчин ітраконазолу таким хворим можнапризначати лише в тому випадку, коли можлива користь значно переважає надпотенційним ризиком. У пацієнтів, які отримують безперервне лікуванняпротягом одного місяця і більше, а також у разі виникнення таких симптомів, яканорексія, нудота, блювання, стомленість, біль у животі або потемніння сечі,доцільно контролювати функцію печінки. При появі відхилень від норми лікуванняслід припинити. Пацієнтам з підвищеним рівнем печінкових ферментівпрепарат слід призначати лише в тому разі, коли очікувана від його застосуваннякористь переважає ризик ураження печінки. Порушення функції печінки: ітраконазолметаболізується переважно в печінці. Період повного напіввиведення ітраконазолуу хворих з цирозом печінки дещо збільшений. Зменшення біодоступностіітраконазолу відмічалось у цих пацієнтів при прийомі внутрішньо препарату увигляді капсул. Подібний ефект можна очікувати і при пероральному прийомірозчину ітраконазолу. Рекомендується здійснювати контроль за концентраціямиітраконазолу в плазмі і за необхідністю коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: У деяких пацієнтів знирковою недостатністю відмічалося зменшення біодоступності ітраконазолу приприйомі внутрішньо препарату у вигляді капсул. Подібний ефект можна очікувати іпри пероральному прийомі розчину ітраконазолу. Рекомендується здійснюватиконтроль за концентраціями ітраконазолу в плазмі і за необхідністю коригуватидозу препарату. У разі виникнення нейропатії, викликаної пероральнимприйомом розчину ітраконазолу, лікування слід припинити. Інформації про наявність перехресної гіперчутливостіміж ітраконазолом та іншими азоловими протигрибковими препаратами немає. Проте,слід з обережністю призначати Орунгал, розчин для прийому внутрішньо, пацієнтамз гіперчутливістю до інших препаратів азолової групи. Жінкам дітородного віку, які приймають розчинітраконазолу для внутрішнього застосування, необхідно користуватися адекватнимизасобами контрацепції протягом всього курсу лікування аж до настання першоїменструації після його завершення. Вагітність і лактація Дослідження щодо застосування ітраконазолу увагітних жінок не проводилися. Таким чином, розчин ітраконазолу для прийомувнутрішньо вагітним жінкам можна призначати лише в загрозливих для життявипадках, коли очікуваний позитивний ефект переважає над можливим шкідливимвпливом на плід. Дуже незначна кількість ітраконазолу може проникатив грудне молоко. Тому очікувану користь від застосування розчину ітраконазолуслід співвідносити з ризиком грудного вигодовування. У сумнівних випадках відгрудного вигодовування слід відмовитися. Вплив препарату на здатність керувати автомобілем тапрацювати з технікою Препарат не впливає на здатність керуватиавтомобілем та працювати з технікою. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Блокатори кальцієвих каналів можуть чинити негативний інотропний ефект,який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижуватиметаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолуі блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.                                                                                                                                                           1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Була вивчена взаємодія Орунгалу зрифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Оскільки дослідження показали, щобіодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу зменшується суттєво, щопризводить до значного зменшення ефективності лікування, сумісне застосуванняітраконазолу і потенційних інгібіторів ферментів не рекомендується. Дослідженнявзаємодії ітраконазолу з іншими індукторами ферментів, такими як карбамазепін,фенобарбітал та ізоніазид не проводились, але можна очікувати виникненняаналогічного ефекту. Оскільки ітраконазол, в основному,розщеплюється ферментом CYP3А4, потенційні інгібітори цього ферменту можутьзбільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір,кларитроміцин та еритроміцин.                                                                                          2. Вплив ітраконазолу на метаболізм іншихлікарських засобів. - Ітраконазол може інгібувати метаболізм препаратів,які розщеплюються ферментами родини цитохрому 3А. Результатом цього може бутипосилення або пролонгування їх дії, включаючи побічні реакції. Після припиненнялікування рівні ітраконазолу в плазмі знижуються поступово залежно від дози ітривалості лікування. Це слід брати до уваги при оцінці інгібуючого ефектуітраконазолу на метаболізм препаратів, що призначаються одночасно. Прикладами таких лікарських засобів є: Лікарські засоби, які не можна призначати під часлікування ітраконазолом. Терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд,триазолам, пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, препарати, що розщеплюютьсяферментом CYP3А4 - інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як сімвастатин таловастатин. - Блокатори кальцієвих каналів можуть спричинятинегативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу;ітраконазол може зменшувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. Приодночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхіднодотримуватись обережності. Лікарські засоби, при призначенні яких необхіднийконтроль за рівнем їх концентрації в плазмі, дією та побічними ефектами У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозузазначених препаратів, за необхідністю, слід зменшувати: · пероральні антикоагулянти; · інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір,індинавір, саквінавір; · деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїдибарвінку рожевого (Vinca), дигоксин, бусульфан, доцетаксел та триметрексат; · блокатори кальцієвих каналів, що розщеплюютьсяферментом CYP3A4, такі як дигідропіридин та верапаміл; · деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин,такролімус, рапаміцин (також відомий як сіролімус); · інші препарати: капбамазепін, буспірон,алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам IV, рифабутин, метилпреднізолон,ебастин, ребоксетин. - Взаємодія між ітраконазолом та AZT (зидовудином) іфлувастатином не виявлена. - Не спостерігалося впливу ітраконазолу наметаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.                                                                                                                                    3. Вплив на зв’язування білків. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодіїпри зв’язуванні з білками плазми між ітраконазолом і такими препаратами, якіміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід,сульфаметазин. Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в місцях, недоступних для дітей. Термін придатності -2 роки. Після відкриття упаковки препарат придатний длязастосування протягом 1 місяця.