Офлоксацин (ofloxacinum) капс. 200мг №10

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосуванняпрепарату ОФЛОКСАЦИН (OFLOXACIN) Загальна характеристика: міжнародна тахімічна назви: Ofloxacinum , 9-фтор-2,3-дигідро-3-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-7-оксо-7Н-піридо/1,2,3-de/1,4-бензоксазинкарбоновакислота; основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, корпус -жовтого кольору, ковпачок – червоного, розміру 2. Вміст капсул – порошок білогокольору; склад: одна капсула містить офлоксацину 200 мг; допоміжні речовини: гідроксипропілметил целюлоза Е 15, натріюлаурилсульфат, лактоза, крохмаль, магнію стеарат, кальцію фосфат двохосновнийсухий, тальк. Форма випуску. Капсули. Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів.Фторхінолони. Офлоксацин. Код АТС J01M A01. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Офлоксацин Має бактерицидну дію.Ефективний по відношенню до широкого спектра грамнегативних аеробних бактерійта ряду грампозитивних аеробних бактерій. Бактерицидна дія офлоксацинупов’язана з блокадою ферменту ДНК-гірази в бактеріальних клітинах.Високоактивний по відношенню до більшості грамнегативних мікроорганізмів:Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Proteus spp., Morganellamorganii, Klebsiella spp., Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Serratiaspp., Citrobacter spp., Yersinia spp., Haemophilus influenzae, Neisseeriagonorrhoeae, Neisseria meningitidis spp., Providencia spp, Mycoplasma spp.,Acinetobacter spp., Chlamydia spp. Активний по відношенню до деякихгрампозитивних мікроорганізмів, зокрема Staphylococcus spp., Streptococcus spp.(особливо бета-гемолітичних). Помірно чутливі до офлоксацину Enterococcusfaecalis, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas spp.? Legionella pneumophila.Офлоксацин активний по відношенню до мікроорганізмів, які виробляютьбета-лактамази. До препарату нечутливі анаеробні бактерії (крім B.urealiticus). Фармакокінетика. Офлоксацин добре і швидко всмоктується ізтравного тракту. Пероральна біодоступність становить майже 100 %. Максимальнаконцентрація у сироватці крові досягається через 1-2 год, після прийому. Періоднапіввиведення складає 5-8 годин. При прийомі під час їжі абсорбція трохизменшується. На терапевтичному рівні концентрація препарату утримуєтьсяпротягом 8-12 год., по відношенню до високочутливих збудників – протягом 24год. Зв’язування з білками плазми дорівнює 25 %. Добре проникає у тканини тарідини організму і виявляється в терапевтичних дозах у слизових оболонках,мокротинні, кістковій тканині, спинномозковій рідині, переходить черезплацентарний бар’єр і в грудне молоко. З організму виводиться з сечею та калом.Офлоксацин метаболізується до десметилової та N-оксидної форм; десметилофлоксацинмає помірну антибактеріальну активність.Через 24-48, год після прийому препарату 75-80 % дози виводиться з сечею внезмінному вигляді, що призводить до високої концентрації препарату у сечі.Менше 5 % виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Від 4 до 8 % дози можевиділятися з калом. Показання для застосування. Призначають дорослим для лікування середньоїта помірної важкості інфекцій, викликаними чутливими до дії препаратумікроорганізмів: гострий і хронічний бронхіт та пневмонія; інфекції вуха,горла, носа; інфекції шкіри і шкірних структур; неускладнена уретральна тацервікальна гонореї, негонококові уретрити та цервіцити, неускладнені циститита простатити; інфекції м’яких тканин, кісток, суглобів; інфекційно-запальнізахворювання органів черевної порожнини та малого таза. Спосіб застосування та дози. Доза залежить від виду мікроорганізму іступеня тяжкості інфекції, віку, маси тіла і функції нирок хворого. У більшостівипадків курс лікування становить 7 – 10 днів, лікування необхідно продовжитище 2 – 3 дні після усунення симптомів інфекції. При важких і ускладненихінфекціях курс терапевтичного лікування можна подовжити. Офлоксацинзастосовують дозами від 200 до 400 мг на добу, дози збільшуються до 400 мг 2рази на добу при лікуванні інфекцій сечового тракту; 400 мг один або два разина добу при лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів; 400 мг на добу прилікуванні негонококових уретритів та цервицитів. Дози 400 мг і меншіприймаються за один прийом, переважно ранком. Одноразово доза 400 мг може бутипризначена для лікування неускладненої гонореї. Зниження дози передбаченіхворим з порушенням ниркової функції. Дози препарату зменшують до 200 мг надобу для хворих з кліренсом креатиніну від 50 до 20 мл на хвилинуабо до 100 мгкожні 48 годин для пацієнтів з кліренсом креатинину менше 20 мл на хвилину. Дозу татривалість лікування визначає лікар. Побічна дія. Можливіалергічні реакції, дисфункція печінки та підшлункової залози, нудота, блювання,діарея, зниження апетиту, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну усироватці крові, лейкопенія, некроз канальців нирок, нефрит, головний біль,лихоманка, порушення зору, порушення менструального циклу. Протипоказання. Не призначати дітям до 18 років, вагітним та у періодлактації, хворим на епілепсію, при ураженні ЦНС з пониженим судомним порогом,при захворюваннях печінки, гепатиті та підвищеній чутливості до препарату. Передозування. Симптоми: підвищення температури, лихоманка,гематопоетичні реакції (лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітичнаанемія), шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції печінки, задишка, ниркованедостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації упросторі. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія; специфічногоантидоту не існує. Особливості застосування. Офлоксацин слід приймати внутрішньо, не розжовуючи,запиваючи водою. Дозволяється приймати як до, так і після їжі.Не призначатипрепарат у дозі вище 400 мг 2 рази на добу для дорослих з нормальною функцієюнирок через можливість виникнення кристалурії. З обережністю призначати хворимз захворюваннями нирок. Уникати впливу сонячного випромінювання при прийоміпрепарату, можливі серйозні ускладнення та патологічні реакції. За винятком дужерідких випадків (наприклад, окремі порушення нюху, смаку і слуху) всі побічніефекти Офлоксацину зникають після відміни препарату. У разі розвитку побічнихефектів, особливо з боку нервової системи, алергічних реакцій, що можутьз’явитись відразу після першого прийому, препарат необхідно відмінити. Виникненнядіареї під час лікування Офлоксацином, особливо в тяжкій формі, яка неприпиняється, може бути проявом псевдомембранного політу. При підозрі на розвитоктакого ускладнення лікування Офлоксацином має бути відразу припинено іодночасно призначеноневідкладну антибактеріальну терапію (внутрішньо – ванпоміцин абометронідазол). Препарати, які зменшують перистальтику кишечнику, протипоказані. Може бутипорушена здатність керувати автомобілем при прийомі офлоксацину, особливо привживанні алкоголю. Проводити періодичний аналіз крові. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вплив офлоксацину на метаболізм теофілінунезначний, тому немає потреби в корекції дози. Офлоксацин посилює діюпрепаратів антикоагулянтної дії. Зменшується виділення Офлоксацину з сечею приприйомі одночасно з пробенецидом, що може посилити ризик токсичної дії. Непризначати Офлоксацин одночасно з нітрофурантоїном, оскільки останній можепригнічувати антибактеріальну дію офлоксацину у сечових шляхах. Полівітаміни таінші речовини, що містять залізо та цинк, антацидні компоненти знижуютьефективність Офлоксацину. Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці, при темпераурі від 80 до 250 С. Термін придатності – 2 роки.