Норкурон ® (norcuron®) пор. д/ін по 4 мг амп.1мл №50

І Н С Т Р У К Ц І Я для медичногозастосування препарату НОРКУРОН ® 4 мг (NORCURON®) Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: векуронію бромід; 1-(3a,17b-діацетокси-2b-піперидин-5a-андростан-16b-іл)-1-метилпіперидинію бромід; основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий, сухий, розсипчастийабо збитий у вигляді таблетки порошок; склад: 1ампула містить 4 мг векуронію броміду; допоміжні речовини: моногідрат лимонної кислоти, дигідрофосфатдинатрію, манітол, гідроксид натрію (для корекції рН), фосфорна кислота (длякорекції рН). В ампулі з розчинником міститься вода для ін\'єкцій(1 мл ). Форма випуску. Ліофілізованийпорошок для приготування розчину для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти зпериферичним механізмом дії. АТС М03 АС. Фармакологічні властивості. Норкурон (векуронію бромід) – це блокатор нервово-м\'язевоїпередачі недеполяризуючої дії, який за своєю хімічною структурою єаміностероїдом. Норкурон блокує процес нейропередачі між руховими нервовимизакінченнями і поперечносмугастими м\'язами шляхом конкурентного з ацетилхоліномзв\'язування з нікотиновими рецепторами, розташованими у ділянці закінченьрухових нервів у поперечносмугастих м\'язів. На відміну від блокаторів нервово-м\'язевої передачідеполяризуючої дії, наприклад, сукцинілхоліну, Норкурон не викликає м\'язевоїфасцикуляції. Після внутрішньовенного введення дози від 0,08 до0,1 мг векуронію броміду на 1 кг ваги тіла (приблизно 2 х ЕD95 нафоні нейролептанестезії) протягом 90-120 секунд створюються гарні або чудовіумови для ендотрахеальної інтубації, при цьому загальний параліч м\'язів, достатнійдля проведення будь-яких хірургічних втручань, досягається протягом 3-4 хвилинпісля введення цих доз. Тривалість клінічно значущого ефекту (час доспонтанного відновлення скорочень, амплітуда яких збільшується до 25 % відамплітуди початкового скорочення) при застосуванні цієї дози становить 20-30хвилин. При застосуванні цієї дози час відновлення амплітудискорочень до 95 % від амплітуди початкового скорочення становить приблизно40-50 хвилин. При застосуванні більших доз Норкурону час до розвиненнямаксимальної блокади зменшується, а тривалість ефекту збільшується. Привведенні векуронію броміду в дозах 0,15; 0,2; 0,25 і 0,3 мг/кг ваги тіласередній час до початку дії на тлі наркозу за допомогою нейролептику становить,відповідно, 146, 110, 92 і 77 секунд. Середня тривалість клінічної дії при цихдозах у середньому становить, відповідно, 41, 55, 70 і 86 хвилин. Післязастосування цих високих доз усунення нейром\'язової блокади також відбуваєтьсяпоступово, але його час відносно більший. При введенні Норкурону шляхом тривалоївнутрішньовенної інфузії стабільну нейром\'язову блокаду на рівні 90 % можнапідтримувати при постійній швидкості введення препарату, при цьому припиненняінфузії не призводить до клінічно значимого збільшення часу спонтанного усуненнянейром\'язової блокади. Норкурон не чинить кумулятивної дії при введенні упідтримуючих дозах при відновленні амплітуди скорочень до 25 % від початковогорівня. Тому можна послідовно вводити декілька підтримуючих доз. Згадані вище властивості Норкурону роблять можливимйого використання як при короткочасних, так і при тривалих хірургічнихвтручаннях. Норкурон при введенні уклінічних дозах не проявляє ваголітичної активності або дії, спрямованої наблокаду гангліїв. Введення інгібіторів ацетилхолінестерази,наприклад, неостигміну, піридостигміну чи едрофонію, усуває дію Норкурону. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення Норкурону періоднапіврозподілу векуронію приблизно становить 2,2 (±1,4)хвилини. Векуроній розподіляються, головним чином, впозаклітинну рідину. У дорослих людей об\'єм розподілу при постійнійконцентрації в плазмі крові в середньому становить 0,27 л/кг. Кліренс векуронію в плазмі крові становить 5,2 (±0,7) мл/кг/хв., а період напіввиведення з плазми – 71 (±20) хвилин. Ступінь метаболічного розпадувекуронію відносно незначний. Основним метаболітом Норкуронію у людей в сечі тажовчі є 3-гідрокси похідна речовина, нейром\'язова блокуюча активність якоїстановить приблизно 50 % від активності векуронію. У людей з нормальною функціональною активністю нирокі печінки концентрація цієї похідної речовини в плазмі крові знаходиться нарівні нижче межі визначення, і тому цей метаболіт не впливає на рівеньнервово-м\'язевої блокади, що створюється після введення Норкурону. Виведення з організму, в основному, здійснюєтьсячерез жовчні шляхи. Протягом доби після внутрішньовенного введення Норкуронуразом з жовчю виводиться від 40 % до 80 % від введеної дози у виглядімоночетвертинних сполук. Приблизно 95 % цих моночетвертинних сполук становитьвекуроній у незміненому вигляді, а 5 % - 3-гідроксивекуроній. Виведення нирками відносно незначне. Кількістьмоночетвертинних сполук, виявлених в сечі, зібраній через сечовивідний катетерпротягом доби після введення Норкурону, в середньому становила 30 % відвведеної дози. Показання для застосування. Норкуронзастосовують як допоміжний до загальної анестезії засіб для полегшенняінтубації трахеї, а також для забезпечення розслаблення скелетних м\'язів підчас хірургічних маніпуляцій. Спосіб застосування та дози. ДозуНоркурону, як і всіх інших блокаторів нервово-м\'язевої передачі, необхіднопідбирати індивідуально для кожного пацієнта. При визначенні дози слідвраховувати застосований метод анестезії, очікувану тривалість операції, можливувзаємодію з іншими препаратами, які вводяться до або під час анестезії, а такожстан пацієнта. Для контролювання ступеня нервово-м\'язевої блокади тавідновлення тонусу м\'язів рекомендується застосовувати нейростимуляторипериферичної дії. Наведені нижче дози слід розглядати як загальнірекомендації щодо початкової і підтримуючої дози Норкурону при болюсномувнутрішньовенному введенні, необхідної для забезпечення адекватногорозслаблення м\'язів під час хірургічних втручань короткочасної, середньої абозначної тривалості, які проводяться під збалансованою анестезією беззастосування або із застосуванням Норкурону для полегшення ендотрахеальноїінтубації. Дорослі та діти (див. також “Застосування впедіатрії”). Доза для інтубації: від 0,08 до 0,1 мг векуронію броміду на 1 кг ваги тіла. Дози Норкурону для хірургічних втручань після інтубації задопомогою сукцинілхоліну: 0,03 – 0,05 мг векуронію броміду на 1 кг ваги тіла. При застосуванні для інтубації сукцинілхолінувведення Норкурону рекомендується відкласти до повного зникнення клінічнихознак нервово-м\'язевої блокади, викликаної сукцинілхоліном. Підтримуюча доза: 0,02 – 0,03 мг векуронію броміду на 1 кгваги тіла. Ці підтримуючі дози найкраще вводити післявідновлення амплітуди скорочення не менше ніж на 25 % порівняно з початковоювеличиною. Примітки: - Для тучних хворих цю дозу необхіднозменшувати, враховуючи масу жирової тканини. - Оскільки інгаляційні анестетики посилюютьдію Норкурону (див. взаємодію з іншими препаратами), то при застосуванні такиханестетиків під час проведення хірургічних втручань дозу Норкурону, як правило,необхідно зменшити. - У випадках, коли необхідно було окремимпацієнтам з будь-якої причини ввести більші дози, то під час операції, як підгалотановим наркозом, так і під нейролептанестезією, застосовували від 0,15 мгдо 0,3 мг векуронію броміду на 1 кг ваги тіла, при цьому несприятливі реакції збоку серцево-судинної системи при адекватній вентиляції легенів неспостерігались. При застосуванні таких високих доз Норкурону відбувається змінафармакодинамічних параметрів, а саме: зменшується час до початку дії ізбільшується тривалість дії (див. фармакодинамічні властивості). - При кесаревому розтині та операціяхновонародженим дітям доза не повинна перебільшувати 0,1 мг/кг. Новонароджені та діти віком до 1 року. Через можливі зміни чутливості нервово-м\'язевогосплетіння, особливо у новонароджених дітей (віком до 4 тижнів), а можливо і у старшихнемовлят (віком до 4 місяців), рекомендується як початкову дозу застосовувативід 0,01 мг до 0,02 мг векуронію броміду на 1 кг ваги тіла з поступовимзбільшення дози до досягнення пригнічення тонусу м\'язів на 90 % - 95 %. Для дітей віком від 5 місяців до 1 року застосовуютьтакі самі дози, як і для дорослих. Проте оскільки у таких дітей час до початкудії Норкурону значно коротший, ніж у дорослих і дітей старшого віку, то дляшвидкого створення гарних умов для інтубації здебільшого не потрібно застосовувативисокі дози. Оскільки у немовлят тривалість дії Норкурону і часвідновлення тонусу м’язів значно більші, ніж у дітей старшого віку та удорослих, тому вводити підтримуючі дози необхідно з меншою частотою (див. також“Застосування в педіатрії”). Дози для введення Норкурону шляхом тривалої інфузії. Якщо Норкурон вводять шляхом тривалої інфузії, торекомендується спочатку вводити болюсну (навантажувальну) дозу (ЕD90або 2 х ЕD90), а потім після початку відновлення нервово-м\'язевоготонусу проводити введення Норкурону шляхом інфузії. Швидкість інфузії слідвстановити таку, щоб утримувати амплітуду скорочення на рівні 10 % відпочаткової амплітуди. У дорослих швидкість інфузіїдля утримання такої нервово-м\'язевої блокади становить від 0,8 до 1,4 mг векуронію броміду на кг за 1 хвилину. Застосування для новонародженихдітей та немовлят див. вище. Дуже важливо проводити безперервне спостереженняза рівнем нейром\'язової блокади, оскільки для необхідної швидкості інфузіїіснують значні індивідуальні розбіжності і, крім цього, вона значною міроюзалежить від застосованого способу анестезії. Введення. Норкурон вводять після відновлення розчину. Інструкції для застосування. - Відновлення розчину: Норкурон 4 мг - придодаванні 1 мл води для ін\'єкцій утворюється ізотонічний розчин з рН 4,в 1 мл якого міститься 4 мг векуронію броміду (4 мг/мл). - Для отримання розчину меншої концентраціїНоркурон 4 мг можна розчиняти в 4 мл таких розчинів для інфузій: - 5 % розчин глюкози для ін\'єкцій; - 0,9 % розчин хлориду натрію для ін\'єкцій; - Розчин Рінгера, в якому міститься лактат; - Розчин Рінгера для ін\'єкцій, в якомуміститься лактат і 5 % розчин глюкози; - 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин хлористогонатрію для ін\'єкцій. Побічна дія. Під час введення Норкурону можутьвиникнути побічні ефекти у вигляді анафілактичних та гістаміноїдних реакцій. - Анафілактичні реакції. При введенні блокаторів нервово-м\'язевоїпередачі часто спостерігаються анафілактичні реакції. Незважаючи на те, що призастосуванні Норкурону такі реакції розвиваються дуже рідко, необхідно завждибути готовим до усунення цих реакцій. Особливі застережні заходи слід прийматиу випадках, коли у пацієнта в минулому вже виникали анафілактичні реакції навведення блокаторів нервово-м\'язевої передачі, оскільки існують повідомленняпро виникнення алергічної перехресної реактивності між цими блокаторами. - Вивільнення гістаміну і гістаміноїдні реакції. Оскількивідомо, що блокатори нервово-м\'язевої передачі здатні викликати вивільненнягістаміну як локально, так і системно, то при застосуванні таких препаратівнеобхідно завжди враховувати можливість появи свербежу і еритематозних реакційв місці введення, а також генералізованих гістаміноїдних (анафілактоїдних)реакцій, наприклад, бронхоспазу або змін діяльності серцево-судинної системи. При проведенніекспериментальних досліджень з внутрішньошкірним введенням Норкурону було показано,що цей препарат має лише незначну здатність викликати локальне вивільненнягістаміну. В контрольованих дослідженнях на людях не вдалось виявити суттєвогозбільшення концентрації гістаміну в плазмі крові після внутрішньовенноговведення Норкурону. Проте при широкому застосуванні Норкурону в клінічнійпрактиці такі випадки іноді відмічались. Протипоказання. Наявність в минулому анафілактичних реакцій навекуроній або іони броміду. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Показано, що на виразність та/або тривалістьдії блокаторів нервово-м\'язевої передачі недеполяризуючої дії впливають такіпрепарати: Посилення дії * Анестетики: - галотан, ефір, енфлуран, ізофлуран,метоксифлуран, циклопропан; - високі дози тіопентону, метогекситону, кетаміну,фентанілу, гамагідроксибутирату, етомідату, пропофолу. * Інші блокатори нервово-м\'язевої передачінедеполяризуючої дії. * Попереднє введення сукцинілхоліну. * Інші препарати: - антибіотики: аміноглікозидні та поліпептидні антибіотики, ациламінопеніциліновіантибіотики, високі дози метронідазолу; - діуретики, блокатори бета-адренорецепторів,тіамін, інгібітори МАО, хінідин, протамін, блокатори альфа-адренорецепторів,солі магнію. Послаблення дії: - неостигмін, едрофоній, піридостигмін,похідні амінопіридину; - попереднє тривале застосуваннякортикостероїдів, фенітоїну або карбамазепіну; - норадреналін, азатіоприн (транзиторний іобмежений ефект), теофілін, кальцію хлорид. Різний вплив: міорелаксанти деполяризуючої дії, наприклад,сукцинілхолін, при введенні після Норкурону можуть викликати посилення абопослаблення нервово-м\'язевої блокади, викликаної Норкуроном. Сумісність. Норкурон можна додавати в системи для тривалихвнутрішньовенних інфузій разом з розчинами таких препаратів: фентаніл, дроперидол, нікоморфіну гідрохлорид іпанкуронію бромід. Сумісність з іншими лікарськими препаратами невивчали. Після розчинення Норкурону у воді для ін\'єкційутворений розчин можна розбавити до концентрації 40 мг/л, змішуючи з такимиінфузійними рідинами, які знаходяться у флаконах з поліхлорвінілу або скла: - 0,9 % розчин хлориду натрію для ін\'єкцій; - 5 % розчин глюкози для ін\'єкцій; - Розчин Рінгера; - Розчин Рінгера з глюкозою. Зазначений вище відновлений розчин можна такождодавати в системи для тривалих внутрішньовенних інфузій таких рідин: - розчин Рінгера, в якому міститься лактат; - розчин Рінгера, в якому міститься лактат і 5% розчин глюкози; - 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин хлоридунатрію для ін\'єкцій; - гемацел; - 5 % розчин декстрану-40 в 0,9 % розчиніхлориду натрію. Сумісність з іншими рідинами для інфузії не вивчали. Несумісність Як і у випадку з багатьма іншими препаратами,несумісність розчинів спостерігалась при додаванні Норкурону в розчинтіопентону або в розчини, в яких міститься тіопентон. Норкурон не рекомендується змішувати в одному шприціз іншими розчинами або препаратами за винятком розчинів, для яких було доведеносумісність з Норкуроном (див. «Сумісність»). Передозування. У разі передозування і тривалої нервово-м\'язевоїблокади хворого слід перевести на штучну вентиляцію легенів, а як антидотввести інгібітор холінестерази (наприклад, неостигмін, піридостигмін,ендрофоній) в адекватній дозі. Якщо застосування інгібітору холінестерази непризвело до усунення нервово-м\'язевих ефектів Норкурону, то штучну вентиляціюслід продовжувати до повного відновлення спонтанного дихання. Повторне введенняінгібітору холінестерази може бути небезпечним. Особливості застосування. Норкурон, як і інші блокаторинервово-м\'язевої передачі, повинен вводитись тільки досвідченими клініцистами,які обізнані з дією і застосуванням цих препаратів, або під наглядом такихклініцистів. Оскільки Норкурон викликає розслаблення дихальнихм\'язів, необхідно, щоб пацієнтам, яким вводять цей препарат, проводили штучнувентиляцію легенів до відновлення спонтанного дихання. При введенні блокаторів нервово-м\'язевої передачічасто спостерігаються анафілактичні реакції. Незважаючи на те, що призастосуванні Норкурону такі реакції розвиваються дуже рідко, необхідно завждиприймати застережні заходи для усунення цих реакцій (див. також “Побічна дія”). Оскільки Норкурон не впливає на діяльність серцево-судинноїсистеми, то він не дозволяє усунути брадикардію, яка може розвитись внаслідоквведення деяких анестетиків і опіатів або внаслідок вагуснихрефлексів, що можуть виникати під час операції. Тому при хірургічнихвтручаннях, які можуть спричинити вагусні реакції (наприклад, у разізастосування при операціях анестезуючих препаратів з відомою стимулюючою дієюна блукаючий нерв, при проведенні операцій на очах, в черевній порожнині абоаноректальній ділянці тощо), рекомендується ще раз перевірити доцільністьзастосування та/або дозу ваголітичних препаратів, наприклад, атропіну, яківводять для премедикації або вступного наркозу. Для надання певних рекомендацій відноснозастосування Норкурону у відділеннях інтенсивної терапії існує недостатньоданих. У серйозно хворих пацієнтів, які знаходяться у відділенні інтенсивноїтерапії, тривале введення Наркурону, як і інших міорелаксантів, відзначалосьзбільшення тривалості нейром\'язової блокади. Важливо, щоб таким хворим під частривалої нервово-м\'язевої блокади проводили адекватну анальгезію і седатацію, атакож здійснювали ретельний контроль нервово-м\'язевої передачі. Крім цього, привведенні міорелаксантів необхідно ретельно підбирати дози, які б не викликалиповної блокади. Все це повинні робити досвідчені клініцисти, обізнані з дієюміорелаксантів і з методиками спостереження за рівнем нервово-м\'язевого тонусу. На фармакокінетику та/абофармакодинаміку Норкурону можуть впливати такі патологічні стани: Захворювання печінки та/або жовчних шляхів Незважаючи на те, що векуронію бромід видаляється зорганізму, головним чином, через жовчні шляхи, у хворих з захворюваннями печінкита/або жовчовивідних шляхів спостерігалися лише незначні зміни перебігунейром\'язової блокади, викликаної Норкуроном. Крім цього, ці зміни єдозозалежними. При застосуванні дози векуронію броміду 0,1 мг/кг ваги тілавідзначалося незначне статистично недостовірне збільшення часу до початку діїта зменшення тривалості дії порівняно з ефектами у здорових людей. Призастосуванні дози векуронію броміду 0,15 і 0,2 мг/кг ваги тіла збільшення часудо початку дії було менш виразним (0,15 мг/кг) або відсутнім (0,2 мг/кг). Угрупі застосування дози 0,15 мг/кг не відбувалося зміни тривалості дії, тоді яку групі застосування дози 0,2 мг/кг відбувалося значне збільшення тривалостідії та часу відновлення. Ниркова недостатність При введенні Норкурону хворим з нирковоюнедостатністю відмічались лише незначні зміни фармакодинамічних параметрів. У пацієнтів з нирковою недостатністю Норкурон, якінші недеполяризуючі нейром\'язові блокатори, може викликати деякурезистентність. При введенні Норкурону хворим з нирковою недостатністю можеспостерігатись невелике, клінічно не значуще збільшення часу до початку дії татривалості відновлення м\'язового тонусу. Збільшення часу циркуляції у крові При станах, пов\'язаних з збільшення часу циркуляції,наприклад, при серцево-судинних захворюваннях, у похилому віці, при едематознихзахворюваннях, які призводять до збільшення об\'єму розподілу, може відбуватисьзбільшення часу до початку нервово-м\'язевої блокади. Нервово-м\'язові захворювання Норкурон, подібно іншим нейром’язовим блокаторам,має застосовуватись з особливою обережністю у хворих з нейром’язовим захворюваннямабо після поліомієліту, оскільки у таких випадках відповідна реакція нанейром’язові блокатори може значно змінюватись. Ступінь і спрямованість такихзмін може значно різнитись. У хворих з тяжкою міастенією або з міастенічнимсиндромом (Ітон-Ламберта) невеликі дози Норкурону можуть викликати значнийефект, і тому дозу Норкурону слід підбирати в залежності від відповідноїреакції. Гіпотермія При операціях в умовах гіпотермії тривалістьнейром\'язової блокуючої дії Норкурону збільшується. Дія Норкурону може посилюватись при такихстанах: · гіпокаліємія (наприклад, післясильного блювання, діареї і лікування діуретиками), гіпермагніємія,гіпокальціємія (наприклад, після масивних трансфузій), гіпопротеїнемія,дегідратація, ацидоз, гіперкапное, кахексія. Тому за можливості необхідно провести корекціюзначних електролітних порушень, змін рН крові або дегідратації. Вагітність і лактація Для оцінки потенційної загрозидля плода застосування Норкурону під час вагітності у тварин або жінок існуєнедостатньо даних. Норкурон можна вводити вагітним жінкам тільки у тому разі,якщо на думку лікаря переваги застосування цього препарату переважують можливийризик. Питання про виділення векуронію броміду разом з грудним молокомзалишається нез\'ясованим. Кесарів розтин При проведенні досліджень показано,що Норкурон, введений у дозах до 0,1 мг на кг ваги тіла, є безпечним дляпацієнток, яким проводять кесарів розтин. Норкурон не впливає на результати оцінки за шкалою Апгара,на тонус м\'язів і на кардіореспіраторну адаптацію у новонароджених дітей.Значення концентрації Норкурону в крові з пуповини свідчать лише про дуженезначну його здатність проходити через плаценту, що не призводить до появиклінічних ознак несприятливих реакцій у новонароджених дітей. Примітка: У пацієнток, які приймають солімагнію для лікування токсемії вагітних, відновлення тонусу м\'язів післявикликаної Норкуроном нервово-м\'язевої блокади може бути неповним, оскількисолі магнію посилюють нервово-м\'язеву блокаду. Тому для пацієнтів, якіприймають сульфат магнію, дозу Норкурону необхідно зменшувати і підбиратизалежно від відповідної реакції м’язів. Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами Протягом 24 годин після повногоусунення викликаної Норкуроном нейром’язової блокади не рекомендуєтьсяпрацювати з потенційно небезпечними механізмами або керувати автомобілем. Застосування в педіатрії - Новонароджені та діти вікомдо 1 року. Для дітей віком до 1 року ЕD90 векуроніюброміду при галотановому наркозі (приблизно 28 mг/кгваги тіла) майже не відрізняється від відповідної дози для дорослих. Час до початку дії Норкурону у новонароджених дітейзначно коротший, ніж у дорослих і дітей старшого віку, що, можливо, пов\'язаноіз зменшенням часу циркуляції в крові і відносно великим серцевим викидом.Більш швидкий початок дії препарату, можливо, також обумовлюється підвищеноючутливістю нервово-м\'язевого сполучення у новонароджених дітей до діїблокаторів нервово-м\'язевої передачі. У новонароджених дітей спостерігаєтьсябільша тривалість ефекту і відновлення тонусу м\'язів після застосуванняНоркурону порівняно із тривалістю у дорослих людей. Тому підтримуючі дозиНоркурону таким дітям необхідно вводити не так часто. - Діти віком більше 1 року. Для таких дітей ЕD90 векуронію бромідупри галотановому наркозі становить дещо більше (приблизно 32 mг/кг ваги тіла), але достовірно не відрізняється від відповідної дозидля дорослих. У дітей порівняно із дорослими, в основному, відбуваєтьсязменшення тривалості ефекту на 30 %, а тривалості відновлення тонусу м\'язівпісля застосування Норкурону – на 20-30 %. У дітей, так само як і у дорослих, при повторномувведенні підтримуючих доз, які становили приблизно чверть від початкової дози івводились при відновленні амплітуди скорочення м\'язів на 25% порівняно зпочатковою величиною, не спостерігалось кумулятивного ефекту. Збільшення уновонароджених дітей тривалості відновлення тонусу м\'язів після введенняНоркурону є не настільки значним, аби спричинювати застосування допоміжнихагентів для усунення нервово-м\'язевої блокади. При введенні таких антагоністівновонародженим дітям вони чинять таку саму ефективну дію, як і у дітей старшоговіку та у дорослих людей. Умови та термін зберігання. Норкурон може зберігатисьпри зазначених умовах протягом терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін зберігання Норкурону 4 мг - 3 роки. Після відновлення розчину згідно з рекомендаціями, зазначенимиу розділі \"Інструкції для застосування\", або після розведення розчинузгідно з інструкціями, наведеними у розділі \"Сумісність\", його можназберігати протягом 24 годин при кімнатній температурі (15-25 оС) іпри денному світлі. Якщо відновлення або розбавлення розчину відбувається бездотримання умов суворої асептики, то такі розчини для збереженнямікробіологічної чистоти можна тримати протягом не більше 12 годин прикімнатній температурі (15-25 оС). Проте через можливемікробіологічне забруднення невикористані залишки розчину рекомендуєтьсявиливати. Дата, вказана на картонній коробці та етикетці доампули, означає дату закінчення терміну придатності; тобто дату, до якої можнавикористовувати Норкурон. Особливі умови зберігання Норкурон необхідно зберігати в темному місці притемпературі нижче 25 °C. Розчин, відновлений згідно з рекомендаціями,зазначеними у розділі \"Інструкції для застосування\", або розведенийзгідно з інструкціями, наведеними у розділі \"Сумісність\", можна зберігатипротягом доби при кімнатній температурі (15-25 оС) і при денномусвітлі.