Натулан (natulan) капс. 50 мг №50

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосуванняпрепарату НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ (NATRIIADENOSINTRIPHOSPHATUM) Загальна характеристика: хімічна назва: натрію аденозинтрифосфат двозаміщений тригідрат; основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка жовтуватийрозчин; склад: натрію аденозинтрифосфату двозаміщеного тригідрату в перерахуванні на100% кислоту аденозинтрифосфорну тригідрат - 10 мг; допоміжні речовини: 2М розчин натрію гідроксиду (рН 7,0 – 7,3), водадля ін’єкцій. Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на cерцево-судинну систему. Код АТС С01Е В. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) є природною складовоючастиною багатьох органів і тканин організму людини і тварин. У найбільшійкількості міститься в скелетних м’язах. Є природною макроергічною сполукою.Утворюється в організмі внаслідок окисних реакцій і в процесі гліколітичногорозщеплення вуглеводів. Під впливомнатрію аденозинтрифосфату розслаблюється гладка мускулатура, полегшуєтьсяпроведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження зблукаючого нерва на серце, підвищується скоротливість міокарда. Це метаболічнийзасіб, який наділений антиаритмічним ефектом, чинить також гіпотензивну дію,розширює коронарні і мозкові артерії. У процесі метаболізму АТФ пригнічуєавтоматизм синусо-передсердного вузла і волокон Пуркіньє (блокада кальцієвихканалів і збільшення проникності для іонів калію). Покращує мозковий кровообіг,бере участь у проведенні нервових імпульсів у холінергічних і адренергічнихсинапсах. Фармакокінетика. Після парентерального введення проникає уклітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФрозпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняєенергію, яка використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а такожсинтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпадувключаються в синтез АТФ. Показання до застосування. У комплексній терапії м’язової дистрофії й атрофії,для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичнихсудин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт), інколи - для стимулюванняпологів. Призначають при периферичних, змішаних і центральних формах пігментноїдегенерації сітківки ока. Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньом’язово. Для лікуванням’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу в перші 2-3 дніпризначають по 1 мл один раз на добу, в наступні дні - по 1 мл 2 рази на добуабо 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування - 30-40 днів. При необхідності курсповторюють через 1-2 місяці. При спадковій пігментній дегенерації сітківки вводять внутрішньом”язовопо 5 мл 2 рази на добу з інтервалом у 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. Длякупірування надшлуночкових тахіаритмій вводять внутрішньовенно 1-2 мл протягом5-10 секунд (ефект спостерігається через 20-40 секунд). При необхідностіповторно вводять у такій самій дозі через 2-3 хвилини. Побічна дія. При внутрішньом’язовому введенні можливі головнийбіль, тахікардія, посилення діурезу, при внутрішньовенному - нудота, гіпереміяшкіри обличчя, головний біль, не виключені алергічні реакції. При розвиткувиражених побічних явищ препарат відміняють. Протипоказання. Препарат протипоказаний при гострому інфарктіміокарда, артеріальній гіпотензії, індивідуальній підвищеній чутливості. Передозування. Малоймовірне через короткий періоднапіввиведення препарату. Особливості застосування. Препарат не можна вводити одночасно з серцевимиглікозидами у великих дозах. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Серцеві глікозиди підвищують ризик розвиткупобічних ефектів (у тому числі аритмогенної дії). Дипіридамол посилює діюпрепарату; теофілін, кофеїн та інші метилксантини – послаблюють. Умови та термін зберігання. При температурі від + 3 о С до + 7 оС в недоступному для дітей місці . Термін придатності - 1 рік.