Эповитан р-р д/ин 10000 МЕ шпр. №6

эповитан инструкция по применению Загальна характеристика Ррекомбінантний людський еритропоетин Розчин для ін'єкцій 2 000, 4 000 або 10 000 ОД/мл шприц №6 Фармакотерапевтична група Антианемічні препарати. Еритропоетини. Код АТС В03Х А01. Фармакологічні властивості ЕПОВІТАНтм - це глікопротеїд, рекомбінантний еритропоетин, аналог людського еритропоетину. Еритропоетин впливає на стимуляцію мітозу, еритропоезу. Моделювання in vivo на різних моделях підтвердило біологічну ефективність і подібність препарату ЕПОВІТАНтм з людським еритропоетином. Введення рекомбінантного еритропоетину людини спричиняє збільшення кількості еритроцитів, ретикулоцитів, гемоглобіну. При дослідженні культур клітин людського кісткового мозку був доведений вплив рекомбінантного еритропоетину на стимулювання еритропоезу без впливу на лейкопоез та відсутність цитотоксичної дії. ЕПОВІТАНтм потрапляє в організм шляхом внутрішньовенного або підшкірного введення. При внутрішньовенному введенні препарату в дозі від 50 до 100 МО/кг період напіввиведення становить до 4 годин, а у пацієнтів з нирковою недостатністю - до 5 годин. У дітей період напіввиведення приблизно 6 годин. Підшкірний шлях введення препарату ЕПОВІТАНтм гальмує час концентрування препарату в плазмі. Максимальний його рівень спостерігається через 12-18 годин. Період напіввиведення біля 24 годин. Максимальна концентрація лікарського засобу у плазмі при підшкірному і внутрішньовенному введенні відрізняється в середньому на 1/20 величини, біодоступність при підшкірному введенні нижча на 20%. Ефект кумуляції відсутній. Показання для застосування анемія, пов'язана з хронічною нирковою недостатністю у хворих, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі; гостра анемія у пацієнтів з нирковою недостатністю, які ще не підлягають діалізу; анемії та зниження об'єму необхідних гемотрансфузій пацієнтів з немієломними злоякісними пухлинами із застосуванням або без застосування хіміотерапії; анемія у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які одержували терапію зидовудином та мають рівень ендогенного еритропоетину <500 МО/мл; перед значними хірургічними втручаннями, великими операціями ортопедичного профілю у пацієнтів із помірним проявом анемії за відсутністю залізодефіциту, коли передбачається втрата крові у середніх розмірах (800 -1800 мл). Таким чином зменшується потреба у використанні гемотрансфузій, швидше відновлюється система еритропоезу. Спосіб застосування та дози ЕПОВІТАНтм застосовують шляхом внутрішньовенних та підшкірних ін'єкцій. При лікуванні пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю рекомендується шлях внутрішньовенного введення препарату. Обов'язковим є постійний контроль рівня гемоглобіну. Для дорослих пацієнтів оптимальною є концентрація гемоглобіну 100-120 г/л, для дітей - 95-100 г/л. Клінічне підвищення концентрації гемоглобіну спостерігається протягом 2 тижнів (іноді через 6-10 тижнів). Оптимальна концентрація гемоглобіну вказує на те, що необхідно зменшити дозу препарату на 25 МО/кг для того, щоб концентрація гемоглобіну не перевищувала 120 г/л. Перед початком лікування препаратом ЕПОВІТАНтм необхідно провести диференційну діагностику з іншими видами анемій, виключити їх наявність. При відсутності позитивних результатів на лікування препаратом переходять до пошуку інших етіологічних факторів захворювання, таких як: різні види анемій, фіброз кісткового мозку, гемоліз, інфекційні, запальні процеси, травми, алюмінієва інтоксикація. При лікуванні дорослих пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, рекомендується внутрішньовенне введення препарату. Лікування складається з двох етапів: фаза корекції: по 50 МО/кг три рази на тиждень до досягнення оптимальної концентрації 100-120 г/л; підтримуюча фаза: для підтримання бажаного рівня гемоглобіну (НЬ) від 100 до 120 г/л рекомендується, щоб загальнотижнева доза становила від 75 до 300 МО/кг. В педіатрії лікування пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі складається з фази корекції: по 50 МО/кг три рази на тиждень, внутрішньовенно. Поетапне збільшення дози можна здійснити не частіше одного разу протягом 4 тижнів на 25 МО/кг три рази на тиждень до досягнення оптимальної концентрації гемоглобіну 95-110 г/л; підтримуючої фази: підтримання рівня гемоглобіну в межах 95 - 110 г/л регулюється залежно від маси тіла. Для дітей з масою < 30 кг необхідна більша підтримуюча доза, ніж для дітей з масою тіла >30 кг. Підбір дози індивідуальний, коливається від 30 МО/кг до 150 МО/кг. У випадку перитонеального діалізу препарат може вводитися як внутрішньовенно, так і підшкірно. Лікування дорослих пацієнтів ведеться за двома фазами: фаза корекції: по 50 МО/кг три рази на тиждень до досягнення рівня гемоглобіну 100 - 120 г/л. Корекція дози за показаннями проводиться з підвищенням дози на 25 МО/кг два рази на тиждень. Інтервал між збільшеннями доз - не менше 4 тижнів; підтримуюча фаза: 25 - 50 МО/кг два рази на тиждень вводячи дві однакові дози. Лікування педіатричних пацієнтів з перитонеальним діалізом складається з двох етапів: фаза корекції: 50 МО/кг тричі на тиждень, внутрішньовенно чи підшкірно до досягнення оптимального рівня гемоглобіну 95 - 110 г/л. Поетапне збільшення на 25 МО/кг тричі на тиждень протягом 4 тижнів; підтримуюча фаза: від 30 до 150 МО/кг протягом 3 тижнів. Доза залежить від маси тіла дитини. При масі < 30 кг підтримуюча доза вище, ніж при масі тіла > 30 кг. Пацієнтам у додіалізному періоді більш зручним є підшкірний шлях введення. Виділяють два етапи лікування: фаза корекції: 50 МО/кг три рази на тиждень до досягнення рівня гемоглобіну 100 - 120 г/л. Корекція за показаннями проводиться зі збільшенням дози по 25 МО/кг три рази на тиждень. Інтервал між збільшеннями - не менше 4 тижнів; підтримуюча фаза: 17 - 33 МО/кг три рази на тиждень. Максимальна доза не вище 200 МО/кг, три рази на тиждень. Дорослим онкологічним пацієнтам препарат вводиться підшкірно. Початкова доза - 150 МО/кг три рази на тиждень до досягнення оптимальної концентрації гемоглобіну - 120 г/л. Альтернативний метод - 40 000 МО один раз на тиждень. Терапія повинна продовжуватися один місяць після закінчення хіміотерапії. При збільшенні гемоглобіну на 10 г/л через 4 тижня лікування дозу залишають сталою. Якщо зміни не відбулися, необхідно збільшити дозу до 300 МО/кг три рази на тиждень чи 60 000 МО один раз на тиждень. Через 4 тижня лікування знов проводять моніторинг гемоглобіну. Якщо рівень його збільшився >10 г/л, доза повинна залишатися сталою (300 МО/кг три рази на тиждень або 60 000 МО один раз на тиждень). У випадку збільшення гемоглобіну <10 г/л при такому лікуванні, терапія припиняється у зв'язку з негативною клінічною відповіддю. Обов'язково необхідно контролювати темпи і рівень зростання гемоглобіну. За два тижні нормальний темп зростання - 10 г/л, за місяць - 20 г/л, загальний оптимальний гемоглобін - не більше 120 г/л. При зростання рівня гемоглобіну більше 10 г/л за два тижні або 20 г/л за місяць та якщо загальний рівень гемоглобіну наближається до 120 г/л, дозу препарату ЕПОВІТАНтм зменшують на 25 - 50 %. У випадку, коли рівень гемоглобіну перевищує 130 г/л, терапію припиняють до зниження рівня до 120 г/л, та відновлюють дозою на 25 % нижче тієї, яку було призначено на початку лікування. Лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які приймають зидовудин, проводиться, якщо рівень ендогенного еритропоетину менше 500 МО/мл. Лікування препаратом поділяється на два етапи: фаза корекції: 100 МО/кг тричі на тиждень внутрішньовенно або підшкірно протягом 8 тижнів. При незадовільній клінічній відповіді на лікування після цього терміну, рекомендують збільшити дозу лікарського засобу на 50 - 100 МО/кг 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів. При незадовільних результатах лікування після цієї схеми продовжувати лікування препаратом ЕПОВІТАНтм не рекомендують; підтримуюча фаза корегується під рівень гематокриту, який повинен знаходитись в межах 30 - 35 %. Пацієнтам, які відносяться до програми збирання аутологічної крові перед хірургічними операціями, рекомбінантний еритропоетин необхідно вводити після кожної процедури забору крові внутрішньовенним шляхом. При цьому необхідно підтримувати достатній рівень заліза в організмі, шляхом призначення препаратів заліза протягом всього курсу лікування. ЕПОВІТАНтм призначається двічі на тиждень протягом трьох тижнів до хірургічного втручання. Для пацієнтів, яким призначена елективна ортопедична хірургія, більш зручним є підшкірний шлях введення. Протягом трьох тижнів до операції (7-й 14-й та 21-й дні перед операцією) та в день операції пацієнти отримують ЕПОВІТАНтм в дозі 600 МО/кг в тиждень. При скороченні передопераційного періоду дозу змінюють на 300 МО/кг щоденно 10 днів до операції, в день операції та 4 дні після операції. До початку терапії та протягом всього курсу лікування пацієнти отримують препарати заліза. Необхідно постійно контролювати рівень гемоглобіну, який не повинен перевищувати 130 г/л. Особливості введення Перед початком застосування необхідно обов'язково перевірити шприц на зміну кольору розчину, на відсутність видимих сторонніх часток. Забороняється струшувати шприц, що може призвести до денатурації та втрати активності глікопротеїну. ЕПОВІТАНтм вводять шляхом внутрішньовенних або підшкірних ін'єкцій. Внутрішньовенне введення триває від 1 до 5 хвилин і залежить від дози препарату. Можна вводити під час процедури гемодіалізу через венозний порт або через фістулу катетера відразу після закінчення процедури гемодіалізу. Тоді, для кращого розподілу лікарського засобу в системі кровообігу, необхідно відразу після ін'єкції рекомбінантного еритропоетину людини ввести 10 мл ізотонічного розчину, що також важливо для промивання системи. Не можна ЕПОВІТАНтм змішувати з іншими препаратами та таку комбінацію вводити у вигляді внутрішньовенних інфузій. Підшкірне введення препарату проводять у кінцівки та передню стінку живота. Допустимий об'єм однієї ін'єкції на одну ділянку тіла - 1 мл. Більший об'єм розподіляють по декількох ділянках. Передозування Предозування препарату не викликає токсичних явищ. Але, якщо не корегувати головні показники (гемоглобін, гематокрит) при лікуванні рекомбінантним еритропоетином людини, перевищуються оптимально-допустимі їх значення. Збільшення дози еритропоетину може сприяти підвищенню артеріального тиску,розвитку гіпертонічної енефалопатії, наслідком чого у тяжких випадках можуть бути судоми. Не кореговані показники гематокриту можуть спричинити розвиток поліцитемії, для зниження якої призначають флеботомію, щоб повернути показники гематокриту в допустимі межі. Побічна дія На початку лікування побічні реакції проявляються у вигляді симптомів застуди, таких як пропасниця, головний біль, млявість, запаморочення, сонливість, м'язовий та суглобовий біль. При застосовуванні рекомбінантного еритропоетину людини в крові іноді виникає явище тромбоцитозу, лейкоцитозу, збільшення еозинофільних клітин; при біохімічному дослідженні спостерігається збільшення рівня загального білірубіну, печінкових ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази). Тромботичні судинні ускладнення проявляються у вигляді ішемії та інфаркту міокарда; цереброваскулярних ускладнень, транзиторних ішемічних нападів, тромбозу глибоких вен, артеріального тромбозу, тромбозу сітківки, емболії легеневих артерій, аневризми, а також оклюзії діалізної системи. Система кровообігу може відреагувати підвищенням артеріального тиску. При підшкірному шляху введення препаратув місцях ін'єкцій можуть виникати біль, локальна гіперемія ділянки, висипання, свербіж. Пацієнтам з нирковою недостатністю з самого початку лікування препаратом ЕПОВІТАНтм необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, оскільки може виникнути дозозалежне підвищення артеріального тиску або погіршення вже існуючої гіпертензії, що проявляється гіпертонічним кризом, енцефалопатичними симптомами, генералізованими тоніко-клонічними судомами. Це вимагає негайного втручання лікаря. В процесі гемодіалізу ускладнення з боку артеріовенозної фістули (стенози, аневризми тощо) можуть призвести до тромбозу шунта. Онкологічні пацієнти. У цих хворихможливий розвиток тромботичних ускладнень. Хірургічні пацієнти, які беруть участь у програмі відбору аутологічноі крові та пацієнти поза програмою відбору аутологічної крові: тромботичні та судинні ускладнення, які можуть паралельно виникати на фоні супутніх серцево-судинних захворювань та багаторазових флеботомій, елективної ортопедичної хірургії. Протипоказання Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; істинна еритроцитарна аплазія (PRCA); неконтрольована гіпертензія; при тяжких коронарних, периферійних артеріальних або церебрально-судинних захворюваннях; при нещодавно перенесених інфаркті міокарда або інсульті; при неможливості застосовувати адекватну антитромботичну профілактику з будь-яких причин хірургічним хворим. Особливості застосування Пред початком та під час лікування препаратом ЕПОВІТАНтм необхідно постійно контролювати артеріальний тиск, обережно застосовуючи препарат при нелікованій, погано лікованій або важко контрольованій гіпертензії, при наявності судомних нападів в анамнезі, епілепсії, хронічної ниркової недостатності. Ретельного нагляду потребують пацієнти з можливим розвитком тромбозів, з різними судинними ускладненнями, гемолітичними ускладненнями, з дисфункцією печінки (зниження метаболізму препарату в печинці призводить до прискорення еритропоезу). В процесі лікування препаратом протягом перших 8 тижнів лікування треба ретельно контролювати кількість тромбоцитів, яка збільшуєтья в межах норми, але іноді може виникати помірна дозозалежність. Протягом подальшого курсу лікування вона зменшується. Істинна еритроцитарна аплазія (PRCA). Якщо підозра на це захворювання виникла вже після початку лікування препаратом ЕПОВІТАНтм (неефективність терапії, щомісячне зниження гемоглобіну на 10-20 г/л, з'явилась додаткова потреба у трансфузіях), пацієнтам проводять дослідження крові, усіх її ростків, встановлюють або виключають типові причини. При підтвердженні діагнозу істинної еритроцитарної аплазії припиняють лікування цим препаратом і використовують відповідні до діагнозу методи лікування. Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю. Для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю головними вимогами при лікуванні препаратом ЕПОВІТАНтм повинен бути контроль за рівнем гемоглобіну , який проводиться через однакові проміжки часу, поки не буде досягнутий нормальний рівень гемоглобіну 100-120 г/л, з подальшим продовженням цього контролю; контроль за темпами росту рівня гемоглобіну в місяць (від 10 г/л до 20 г/л). Цей контроль направлений на профілактику розвитку гіпертензії. Ефективність лікування препаратом залежить від достатнього рівня заліза в організмі, від відсутності дефіциту вітаміну В12 , фолієвої кислоти. При зниженні рівня феритину нижче 100 нг/мл доза препаратів заліза для дорослих - 200 - 300 мг/добу, для дітей - 100 - 200 мг/добу. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю обов'язково регулюють параметри діалізу, контролюють рівень електролітів у сировотці крові, в процесі діалізу контролюють співвідношення підвищення рівня гематокриту з відповідним збільшенням дози препаратів гепарину, оскільки неоптимальний їх рівень призводить до оклюзії діалізної системи. Жінкам з хронічною нирковою недостатністю необхідно до початку лікування рекомбінантним еритропоетином людини обговорювати з лікарем питання щодо застосування контрацептивів, а також планування вагітності у майбутньому. Пацієнти з онкологічною патологією. Необхідний контроль рівня гемоглобіну (до 120-130 г/л) та темпів його зростання(підвищення на 10 г/л у дві неділі або 20 г/л через два тижні), забезпечення оптимальним рівнем заліза в організмі з призначенням препаратів заліза (200-300 мг/добу для дорослих та 100-200 мг/добу для дітей). Лікування препаратом ЕПОВІТАНтм необхідно починати з урахуванням можливості розвитку тромботичних ускладнень, при співставленні позитивних ефектів та наявності обтяжуючих факторів ризику. Необхідно враховувати те, що поява еритропоетиніндукованих тілець після початку призначення еритропоетину у онкологічних хворих затримується на 2-3 тижня у зв'язку з проведенням основного хіміотерапевтичного лікування. Ця відповідність терапії важлива особливо для пацієнтів, які потребують трасфузії. Лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів потребує ретельного нагляду, диференціювання анемій інших типів та розгляду ймовірних етіологічних факторів. Дорослі хірургічні пацієнти, які беруть участь у програмі відбору аутологічної крові та пацієнти поза програмою відбору аутологічної крові, які одержують рекомбінантний еритропоетин людини, підлягають ретельному нагляду і обстеженню з урахуванням спеціальних заходів перестороги. Ще до початку лікування необхідно виключити інші причини анемії, врахувати ризик тромбозів та додати відповідну профілактичну антитромботичну терапію. У пацієнтів похилого віку треба враховувати високий рівень ускладнень з боку серцево-судинної та сечовидільної систем. Необхідно контролювати артеріальний тиск та біохімічні показники крові. Під час вагітності та лактації ЕПОВІТАНтм використовують у випадках, коли перевищення користі від терапії домінує над ризиком для плоду. Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Застосовувати ЕПОВІТАНтм на початкових етапах лікування треба обережно з причини розвитку патологічної гіпертензії, аж до переходу на оптимальні підтримуючі дози. Взаємодія з іншими лікарськими засобами Можлива лікарська взаємодія препарату ЕПОВІТАНтм з препаратами циклоспоринового ряду, оскільки ці препарати зв'язуються з еритроцитами, тому необхідний контроль останніх в крові та корегування дози. Застосування еритропоетину з десмопресином сприяє зменшенню кровотечі. Несумісність з іншими препаратами. Інфузії і суміші з іншими препаратами забороняються! Розведення та введення препарату ЕПОВІТАНтм після переливання з оригінальної ємності в інший посуд недопустиме. Загальні відомості про продукт Умови зберігання: В захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 ºС до 8 ºС. Не заморожувати.